Сьогодні померла Ірина Руденко, засновниця Маріупольського театру ляльок

Пішла з життя засновниця Маріупольського театру ляльок Ірина Руденко. 28 травня перестало битися серце видатної маріупольчанки, Заслуженого діяча естрадних мистецтв, очільниці та засновниці Маріупольського театру ляльок «Бібо», директора обласного ТО «Арлекіно», педагога, режисера та актриси Ірини Руденко

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив її син Роман Руденко.

У mrpl.city розповіли біографію Ірина Руденко. Народилася Ірина Анатоліївна в Маріуполі. З дитинства вона була творчою і здібною дівчинкою, яка відвідувала різні секції і навіть ставила п'єси у дворі біля свого будинку. Батьки в усьому підтримували маленьку Іру. Мама сама придумувала казки, допомагала шити костюми. Для Ірини мама залишалася головним учителем і справжнім педагогом, якому, не маючи педагогічної освіти, вдавалося з легкістю навчати дітей.

Батьки виховували Іру дуже мудро, вони привчали її до свободи в усьому. Їй здавалося, що вона завжди робить вибір самостійно, але не помічала, що за нею уважно спостерігає «приховане око» батьків, які в разі необхідності оточували юну дівчинку потрібними порадами і своєчасною допомогою. Після закінчення школи Ірина вступила до ПДТУ. Незабаром вийшла заміж за однокласника, який був військовим.

Оскільки чоловіка відправили служити в Московський військовий округ, молоде подружжя поїхало до Москви. Там Ірина стала студенткою університету мистецтв за спеціалізацією «Режисер масових театральних видовищ». Ще в студентські роки вона часто відвідувала ляльковий театр і дуже уважно спостерігала за процесом роботи. Згодом Ірина Руденко приїхала до рідного Маріуполя. Почала працювати в Міському парку культури і відпочинку культурним працівником на дитячому майданчику. Тоді вона разом зі своєю колегою стали показувати лялькові вистави.

У 1992 році Ірина Анатоліївна разом з групою ентузіастів створила перший у Маріуполі ляльковий театр. У тому ж 1992 році був поставлений перший спектакль «Три веселі порося» про братиків-поросят, улюблених і відомих у всьому світі. Ірина сама майструвала ляльок, робила декорації, шила собі костюми для ігрових розважальних програм, обійтися без яких було ніяк не можна - потрібні були засоби для творчості. У той же час, Ірина Анатоліївна свою роботу зуміла з'єднати з отриманням ще однієї вищої освіти. У 1994 році закінчила Бердянський державний педагогічний університет.

Завдяки завзятості Ірини Анатоліївни в липні 1997 р. Маріупольський ляльковий театр був зареєстрований міською радою і отримав статус професійного муніципального театру, ставши таким чином першим офіційним дитячим театром Приазов'я. Незабаром театр став ставити вистави в будівлі колишнього кінотеатру «Маріуполь».

Репертуар театру складався з яскравих дитячих вистав: «Одного разу в Африці» за мотивами казок Остера, «Три бажання», «Операція» Чебурашка «,» Ай да Міцик «Є. Чеповецького,» Маленький принц «за повістю Екзюпері,» Дюймовочка «за казкою Андерсена,» Коза-Дереза Ірина Руденко, володіючи педагогічною та режисерською освітою, всіма силами створювала, відроджувала і підтримувала життя унікального жанру театрального мистецтва. У 2005 р. театр ляльок почав нове життя для найменших маріупольців і отримав назву «Бібо».

При ньому була створена школа акторської майстерності. Талановита Ірина виховала двох чудових синів - Олексія і Романа. Олексій - майстер спорту України з ралі, а Роман - здібний актор лялькового театру, член Національної спілки журналістів України, успішний київський телеведучий. Коли в Олексія народився син, Ірина Анатоліївна стала щасливою бабусею адже онук став для неї справжнім джерелом натхнення і радості. Дуже розвинений маленький Кирюша відвідував всі вистави лялькового театру, він завжди був найголовнішим суддею і найбільш вимогливим глядачем для художнього керівника театру.

Ірина дуже любила рідний Маріуполь і підкреслювала, що маріупольці відрізняються від інших особливим менталітетом і самобутністю. Найбільше любила Міський сад, що зберігає свою неповторну атмосферу.

Вона говорила, що «багато маріупольців вважають своє місто трампліном, з якого все починається, але для нашого міста краще, щоб ми залишалися і будували майбутнє саме тут і зараз!». Засновниця театру ляльок невпинно закликала маріупольську молодь не їхати з рідного міста, будувати своє майбутнє в Маріуполі.

Понад 15 років Ірина Анатоліївна займала відповідальну посаду голови правління творчого об'єднання «Арлекіно», до складу якого входив Театр ляльок, Перша театральна школа, молодіжний театр «Персонаж» та інші відділення. У школі театрального керівника виховувалося близько 100 дітей. Всі вони різного віку були єдині в прагненні вчитися і самовдосконалюватися. Перша театральна школа-студія Маріуполя неодноразово ставала лауреатом всеукраїнських, європейських та міжнародних фестивалів-конкурсів. Ірина Анатоліївна дуже любила своїх учнів і щиро хочла, щоб вони розвивали свої таланти і не зупинялися на досягнутому. Вона вважала, що кожна дитина має свій винятковий талант, просто потрібен час, щоб її розкрити. Завдяки вірі в своїх учнів і постійній роботі з ними вона змогла виховати справжніх акторів, які стали справжніми професіоналами і прославляли Маріуполь і свого викладача в інших містах України.

Сильна духом Ірина Анатоліївна кілька років боролася з важкою формою онкології і, на жаль, на 65 році життя ця боротьба завершилася. Син Ірини Руденко, Роман, підкреслив, що "у зв'язку з воєнним станом ми не можемо фізично зібрати, щоб провести в останню путь, всіх людей, які поважали, любили, цінували Ірину Анатоліївну та її творчість. Ми просимо вас за театральними законами провести Ірину Анатоліївну оплесками в коментарях"….

У Ірини Руденко було дуже багато творчих планів, до повномасштабного вторгнення росії на територію України і знищення Маріуполя. Ірина Анатоліївна дуже хотіла відкрити в місті БебіТеатр, в якому змогли б проявити свій талант малюки від 1,5 до 5 років. Коли Ірина Руденко виїхала з міста, вона переконувала всіх маріупольців, що місто скоро звільнять і ми повернемося, щоб відбудувати наш Маріуполь і відновити його культуру…

42

Поділитись: