Закон про множинне громадянство: чим він загрожує мешканцям ТОТ та чому занепокоєні правозахисники?

Однак такий закон, як виявилося, може становити загрозу для українців, які залишаються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Східний Варіант поспілкувався з директоркою з адвокації Центру прав людини ZMINA Альоною Луньовою, щоб дізнатися більше.

Які зміни прийняли депутати щодо громадянства України

Новоприйнятий закон врегульовує факт наявності іноземного громадянства в без загрози втрати українського. За умови, якщо інша держава не входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів. Відтепер українці зможуть отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського. 

При цьому, закон забороняє множинне громадянство з державою-агресором. Громадянство рф — підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання. Водночас закон створює підстави для позбавлення громадянства тих, хто добровільно набуває паспорт рф.

Відповідно до закону, громадяни інших країн українського походження зможуть отримати громадянство України за скороченою процедурою. Для іноземців, які не мають етнічного українського коріння, запровадять нову процедуру набуття українського громадянства. Також вводиться право отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.

Закон ввів спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять військову службу в Україні та запровадив право на українське громадянство для осіб, яких переслідують в їх країнах із політичних мотивів. Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України.

Завдання закону — зберегти «майбутнє нації», про це казав Міністр національної єдності України Олексій Чернишов. Дійсно, якщо в 1991 році в Україні проживало 52 мільйони громадян, то зараз — 33 млн (без урахування тимчасово окупованих територій). Фактично новоприйнятий закон мусить скоротити випадки, коли українці відмовляються від рідного паспорту заради громадянства іншої країни, а також збільшити кількість українських громадян іноземцями. 

Що непокоїть правозахисників?

Є ймовірність, що новоприйнятий закон суперечить Конституції. У ст. 4 Конституції України вказано, що «в Україні існує єдине громадянство». Також у ст. 25 йдеться, що «громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство».

Закон, за який Верховна Рада проголосувала 18 червня, якраз вводить множинне громадянство, а також прописує підстави для позбавлення українців громадянства за конкретних причин.

Точніше оцінити закон та дати висновок щодо ймовірних невідповідностей Конституції може Конституційний суд. Про це розповідає директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. Водночас новоприйнятий закон несе певні загрози для українців, які залишаються на тимчасово окупованих територіях.

«У ст. 19 закону йдеться про втрату громадянства України. Тепер чітко прописано, що громадянство, набуте в окупації, не є добровільним, окрім певних випадків, коли дії людини загрожують національній безпеці та інтересам України. І якраз на визначення цих «дій», які загрожують національній безпеці та інтересам нашої країни, ми закликаємо звернути увагу. Тут є порушення принципів правової визначеності. Тому що не зрозуміло, які саме ці «дії», хто їх верифікує, що вони є загрозою для національної безпеки та інтересів України, як це буде доводитися, і як людина загалом має дізнатися, що її дії так сприймаються. За своєю суттю, це дуже широка норма, яка може використовуватися свавільно для того, щоб ініціювати втрату громадянства України», — пояснює Альона Луньова.

Це створює поле для ймовірних зловживань, каже правозахисниця.

До того ж уперше народні депутати проголосували за норму, яка фактично визначає позбавлення громадянства як вид покарання за злочин. У ст. 19 новоприйнятого закону зазначається, що наявність вироку суду про злочин у сфері національної безпеки є підставою для втрати громадянства України.

«За своєю сутністю це порушення Кримінального кодексу, який мав би бути джерелом такої норми. А за фактом така норма є — про карність діяння, про відповідальність і про покарання. Це дві ключові речі, які нас непокоїть: незрозумілість механізмів та втрата громадянства як кара за певні дії», — підсумовує Альона Луньова.

Правозахисні організації (Центр прав людини ZMINA, «Стабілізейшн суппорт сервісез», «Схід SOS», «КРИМСОС», «Група впливу», «Кримська правозахисна група», «Право на захист) ще до прийняття закону публікували прохання щодо його доопрацювання. Зараз, коли закон уже направлений на підпис Президента, правозахисники сподіваються, що Володимир Зеленський накладе на нього вето. 

***