«Полегшити верифікацію документів із ТОТ в Україні»: навіщо це потрібно та чому за це виступають правозахисники

Правозахисні організації опублікували аналітичну записку, у якій розказали про проблеми переоформлення документів українцями з ТОТ. Авторами стали юристи та представники організацій «ZMINA. Центр прав людини», «Крим SOS, «Право на захист», «Донбас SOS», «Кримська правозахисна група», «Схід SOS», «Група впливу», «Стабілізейшен суппорт сервісез». На їхню думку, нашій країні слід розробити полегшені процедури для підтвердження документів із ТОТ. Це, своєю чергою, сприятиме інтеграції українців після деокупації чи їхнього виїзду на підконтрольні території.

Докладніше про це Східний Варіант дізнався в головної координаторки громадської організації «Донбас SOS» Віолети Артемчук.

Що пропонують правозахисники?

З 2014 року російська федерація розпочала відкриту окупацію України. Й одразу ж прийнялася за політику русифікації. Зокрема, відмовилася визнавати українські документи, натомість тиснула, щоб населення переоформило собі «папірці» так званих «днр/лнр» або росії. Всупереч Женевським конвенціям.

Війна триває 12 рік. За цей час декілька потоків студентів уже встигли з нуля отримати вищу або середню освіту в невизнаних освітніх закладах ТОТ, народилося покоління дітей без українських свідоцтв та паспортів, купа населення здобуло трудовий стаж, працюючи на різних підприємствах в окупації. Постає питання, як правильно переоформлювати документи українцям із ТОТ у разі деокупації, або коли вони виїжджають на підконтрольні території. Зараз цей процес ускладнений.

Акти цивільного стану з ТОТ (свідоцтво про народження, про смерть, про шлюб та розірвання шлюбу) визнають в Україні. Однак тільки в судовому порядку. Заявники звертаються до РАЦСу з проханням видати, наприклад, свідоцтво про народження українського зразка для своєї дитини. Додають необхідний пакет документів. Однак РАЦС відмовляє, бо не має права на основі документів із ТОТ видати українські. Заявники вимушені звернутися до суду.

«Бувають випадки, коли суд не підтримує позов, оскільки чогось не вистачає, або мало фактажу. До того ж українці не дуже люблять звертатися до суду з різних причин. Судова процедура передбачає написання звернення, певний термін його розгляду в суді, у деяких випадках — сплачується судовий збір. Для наших громадян в окупації важливо почути, що вони можуть отримати українські документи без двоступневого визнання факту, що хтось народився або помер.

Ми, «Донбас SOS», та інші громадські організації виступаємо, щоби процедура була позасудовою. Тобто тільки через звернення в РАЦС», — ділиться головна координаторка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук.

Правозахисники пропонують процедуру, у якій заявники можуть звернутися із заявою до РАЦСу і вже там отримати документи українського зразка. На їхню думку, це значно спростить процес та зменшить навантаження на судову систему.

«У разі деокупації це буде масовий процес — усі будуть звертатися до суду, щоби переоформити документи. Процедури можуть тривати роками. Тобто роками діти, які народилися, не будуть мати свідоцтва про народження, а отже й підтвердження, що вони громадяни України. А це й доступ до медичного забезпечення, і до освіти. Або людина померла, свідоцтво про смерть видано в окупації. Спадкоємці не зможуть вступити в спадщину, поки не буде українського документа. Як ми знаємо, зараз росія вивозить маленьких дітей з України під прикриттям «таборів», а насправді — депортує. Якщо малеча не має українського свідоцтва, то Україна не зможе почати процес її повернення, бо немає факту, що вона народжена громадянином України», — розповідає Віолета.

Уже зараз написаний законопроєкт, який планує запровадити визнання цивільних актів із ТОТ у позасудовому порядку. Однак уже довгий час він лежить нерозглянутий.

Як підтвердити освіту, здобуту на ТОТ?

Зараз українці з ТОТ можуть отримати український атестат про середню освіту під час вступу до університету через центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна». Заявник подає документи, складає вступні іспити в спрощеній формі й за їхніми результатами вступає до закладу вищої освіти (ЗВО). Невдовзі йому видають атестат українського зразка.

Однак не всі українці з ТОТ можуть хотіти вступити до університету, каже Віолета Артемчук. Декому вистачає середньої освіти, щоб надалі розпочати карʼєру. Та проблема в тому, що зараз українці з ТОТ можуть отримати український атестат лише через процедуру вступу до ЗВО.

«У нас отримання атестата прив’язано до вступу до університету. А цього можуть хотіти не всі. Тому важливо запровадити процедуру, у якій українці з окупації змогли б швидше отримати атестат», — пояснює Віолета.

З окупації на підконтрольні території виїжджає багато фахових спеціалістів. Наприклад, будівельники, інженери, медичні працівники. Через невизнання їхньої освіти в Україні, вони не можуть знайти собі роботу і йдуть у тіньовий ринок (працюють нелегально), або працюють не за фахом. Віолета Артемчук наводить приклад: дівчина з дипломом медичної сестри виїхала з окупації і цікавилася, як підтвердити свої знання, щоб влаштуватися на роботу. Та зробити цього вона не змогла, адже механізму немає.

Майже півтора року тому в Україні прийняли закон про підтвердження знань та навичок, отриманих в окупації. Увесь цей час він не може нормально запрацювати, адже Уряд і досі не опублікував порядок процедури.

«Медичний працівник вчиться 4–6 років, щоб надавати свої послуги. Виходить, що українцям із ТОТ треба буде ще раз провчитися стільки ж, щоб отримати роботу в Україні. Чи всі погодяться на це? Тим часом наша країна втрачатиме фахівців, яких зараз і так не вистачає. Одразу варто зазначити, що є професії, які не можна буде підтвердити: військовослужбовці, юридичні та державні спеціальності», — каже Віолета Артемчук.

Пропозиція правозахисників — ввести іспити, під час яких українці з ТОТ можуть підтвердити свої знання та працевлаштуватися за фахом.

Як переоформити документи, які підтверджують особу?

За 11 років на тимчасово окупованих територіях виросло покоління дітей без українських паспортів. Це може завадити їм під час виїзду з ТОТ.

«Паспорти, видані в окупації, не визнаються в Україні. Їх отримують під тиском російської влади, відповідальності за отримання таких документів в Україні немає. Це варто пам’ятати. Зараз вступна кампанія і, попри важкість дороги та безпекові обставини, молодь виїжджає на підконтрольні території. Зараз вступники з ТОТ можуть не мати українських паспортів, адже їм було 6–7 років, коли почалася війна. Коли вони повертаються на підконтрольні території, наприклад, через Білорусь, то білоруські прикордонники не випускають людей без наявності українських паспортів. Тобто тільки за наявності свідоцтва про народження людина виїхати не зможе», — розповідає Віолета Артемчук.

Щоби повернутися на підконтрольні території через Білорусь, українці звертаються до Посольства України та оформлюють посвідку на повернення. Однак і цей процес непростий. Якщо людина ніколи не мала українського паспорта, процедура затягується.

«Як довести, що свідоцтво про народження справжнє? Адже там немає фото. У такому випадку паспорти рф могли б братися до уваги, щоби порівняти ПІБ, місце народження, імена батьків тощо. Це крок назустріч тим, хто повертається. Нещодавно до нас зверталася дівчина, яка вже третій місяць сидить у Грузії, бо не може отримати посвідку на повернення — її не знаходять у базах і відмовляють», — ділиться Віолета Артемчук.

Медичні документи, визнання трудового стажу, документи на майно

Зараз в Україні не визнають медичні документи, отримані на ТОТ. Якщо з окупації виїжджає онкохвора людина, їй доведеться наново проходити всі аналізи, щоби підтвердити діагноз та почати лікування. Інколи на це просто немає часу.

Медичні документи з ТОТ визнають деякі приватні клініки, каже Віолета Артемчук, однак не державні. Правозахисники пропонують, щоб хвора людина одразу ж після виїзду могла отримувати необхідне лікування, у разі потреби лікарі направлять її на додаткове обстеження.

Багато питань викликає переоформлення документів на нерухоме майно, яке зараз перебуває в окупації. Наприклад, якщо українець продає українцю квартиру в Донецьку чи Луганську, договір купівлі-продажу рекомендується оформлювати не тільки в окупаційних, а й в українських державних органах. У такому випадку після деокупації новий власник зможе підтвердити своє право на майно. Якщо ж цього не зробити, власником визнається людина, яка володіла нерухомістю на момент початку окупації. Варто зазначити, що будь-які продажі нерухомості громадянам росії на ТОТ не визнаються в Україні в будь-якому випадку.

«Після деокупації може бути колапс, що громадянин України добровільно придбав квартиру в іншого громадянина України, але не оформили за українським законодавством. Тоді автоматично перший власник залишається основним. Це буде й навантаження на оформлення купівлі-продажу, і на судові процеси, якщо хтось захоче повернути права», — ділиться експертка.

Визнання трудового стажу, отриманого на ТОТ, є одним із найбільш складних питань. Зараз в Україні статею 111–1 Кримінального кодексу передбачена кримінальна відповідальність за роботу в окупаційних органах влади, освітніх закладах, правоохоронних, судових та господарських структурах. Постає питання: як держава відреагує на трудовий досвід, який українці отримали в окупації?

Правозахисники пропонують оцінити перелік професій, у яких рівень кваліфікації пов’язаний із тривалістю та досвідом роботи, для подальшої розробки механізму підтвердження кваліфікацій. Напрацювати й затвердити порядок зарахування страхового стажу, отриманого на ТОТ України, визначити методологію обліку страхових внесків, сплачених на ТОТ України до бюджету держави-агресора, як одного з видів шкоди, що підлягає стягненню з рф.

Не менш важким питанням є реагування на судові рішення, винесені в окупації. Одразу ж після окупації Криму у 2014 році суди почали ухвалювати рішення іменем російської федерації. Після окупації територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей у 2022 році, рішення суди ухвалювали також згідно з російським законодавством.

Правозахисники радять актуалізувати робочу групу, створену на базі Міністерства юстиції, з метою напрацювання підходів до верифікації судових рішень, винесених в окупації. Також необхідно напрацювати й затвердити механізми верифікації окремих судових рішень, винесених на ТОТ.

Отже, ситуація з підтвердженням документів із ТОТ важка. Заради справедливості варто відзначити, що певні напрацювання в Україні вже є. Наприклад, абітурієнти з ТОТ можуть вступити за спрощеною процедурою в українські ЗВО. Прийнятий закон про визнання освіти та навичок, здобутих на ТОТ, але вже півтора року немає механізму його роботи. Уже розробили законопроєкт про позасудове визнання актів цивільного стану, але далі справа не просувається.

Безумовно, спрощення в підтвердженні певних документів із ТОТ можуть дати нашим громадянам більше впевненості під час виїзду з окупації. У цьому напрямку державі слід провести масивну роботу.

***