Від мирних мітингів до рятувальних місій: хроніка свідомого опору активістки з Донеччини

Шлях спротиву та самовизначення

Марія народилася в Донецьку та обрала нестандартний життєвий шлях. Технічна освіта у сфері збагачення вугілля стала лише короткою сторінкою її біографії. Її підприємницький дух провокував експериментувати: від торгівлі в наметах до роботи з електронними технологіями.

Ще в шкільні роки вона вирізнялася нестандартним мисленням. Права людини, історія України — теми, що формували її громадянську позицію задовго до великих потрясінь.

Березень 2014 року став справжнім випробуванням для Донецька та особисто для Марії. На мирній акції «За єдину Україну», де зібралося близько тисячі патріотів, вона зіткнулася з брутальними провокаціями проросійських сепаратистів. Вбивство активіста Дмитра Чернявського стало особистою трагедією та потужним поштовхом до усвідомленого вибору.

«Я зрозуміла, що влада опинилася в руках проросійських бойовиків зі зброєю. Це було справді страшно. Тому я свідомо вирішила переїхати до Покровська, адже обрала Україну», — згадує активістка.

Народження «Щита»: від ідеї до реалізації

У 2018 році в Покровську з ініціативи групи активістів з’явилася Покровська правозахисна організація «Щит». Марія Шамоніна, маючи досвід роботи в громадських радах, стала її лідеркою. Організація розпочала з 15 членів — активістів, готових змінювати систему.

Вже 2019 року команда подала два проєкти на конкурс програми ООН із розвитку та відновлення миру, які отримали фінансування. Перший проєкт досліджував настрої населення, другий — захищав права пацієнтів у Добропіллі. Було створено інформаційні стенди, розроблено сайт для місцевої лікарні та впроваджено методику моніторингу.

«Було цікаво працювати в цьому форматі», — згадує Марія Шамоніна.

Місія порятунку: діяльність «Щита» під час повномасштабного вторгнення

З перших днів великої війни «Щит» перетворився на потужний центр допомоги переселенцям та мешканцям Донеччини. Марія була непохитною у своєму рішенні залишитися та допомагати.

«Коли почалося повномасштабне вторгнення, я зрозуміла, як важливо залишитися вдома. Донеччина потребує допомоги, і я повинна бути тут, щоб використати свої знання та допомогти тим, хто постраждав», — ділиться Марія Шамоніна.

Команда організувала гуманітарну місію, забезпечивши продуктами понад 10 тисяч родин, зокрема сім’ї з дітьми до трьох років та людей з інвалідністю.

«Перші переселенці приїхали з Волновахи та Вугледара, часто без речей і навіть документів», — розповідає Марія.

Вже на початку березня 2022 року команда доставила до Покровська бус гуманітарної допомоги — одяг та мийні засоби для шелтерів і садків, де мешкали переселенці. Згодом вдалося залучити до співпраці благодійні організації, такі як «Відродження», «Людина в біді» та World Central Kitchen.

«Спочатку було дуже складно, ніхто не знав, з чого почати. Ми фіксували потреби та шукали можливості їх закрити — спершу за допомогою партнерів, потім залучили донорів», — згадує вона.

До роботи долучилося близько 30 волонтерів. Команда була мобільною: хтось виїжджав за кордон, інші приходили їм на зміну. Були моменти, коли Марія залишалася майже сама, проте не припиняла роботу.

Нові горизонти та виклики

Восени 2024 року життя Марії знову змінилося. Через загострення ситуації на Донеччині вона переїхала з Покровська до Києва, а звідти попрямувала на Дніпропетровщину, зосередившись на роботі з місцевими громадами.

«Ми працюємо не лише у Дніпрі, а й області, співпрацюючи з кількома сільськими громадами Дніпропетровщини», — розповідає Марія. Її діяльність тепер постійні поїздки між Києвом, Дніпром та іншими регіонами.

Восени організація запровадила проєкт із самозахисту для жінок у Львові, використовуючи методику Wendo. Особливу увагу приділяли запобіганню насильству під час війни, помітивши зростання агресії та домашнього насильства.

Серед інших ініціатив — освітня гра «Криголами», підготовлена в межах програми UNFPA з протидії та запобіганню гендерно зумовленому насильству.

«Гра спрямована на руйнування стереотипів та зміну соціальних норм, які можуть виправдовувати насильство», — зазначає Марія.

Життєва філософія: від викликів до можливостей

Марія Шамоніна — утілення оптимізму та стійкості.

«Одні двері зачиняються — інші відчиняються», — її життєве кредо. Вона впевнена: навіть в умовах війни можна знайти простір нових можливостей.

«Виклики допомагають розвиватися. Головне — вміти бачити перспективи поза очевидними обмеженнями», — стверджує активістка.

Її життєва філософія проста: конструктивний пошук рішень замість фіксації на проблемах, постійний рух, навчання та співпраця.

Зв’язатися з ГО “Покровська правозахисна  організація “Щит”  можна через її сторінку у Facebook.

***