Завершення війни та сили духу: чого мешканці та мешканки Донеччини й Луганщини очікують від 2025 року

«Моє очікування — закінчення цієї жорстокої війни», Юлія Содух, військовослужбовиця, Донеччина

«Мої очікування — закінчення цієї жорстокої війни. Повернення всіх, хто зараз на лінії зіткнення до своїх родин. Хочу, щоб залишалися поряд ті, з ким я пройшла нелегкий шлях, ті, хто був поряд у важку хвилину та у хвилини радості.

Мої плани — допомагати тим, кому я потрібна. І далі змінювати світ на краще. Почати відновлювати себе, а потім автоматично відновиться і те, що навколо. Разом у нову, відновлену, кращу версію нашої держави  — України! Нам потрібні нові лідери!

Побажання — насолоджуйтесь кожною миттю свого життя, ніяких “коли-небудь”, “наступного тижня” або “особливого випадку”. Радійте кожній дрібниці, як дитина, частіше говоріть людям слова вдячності.

Роки, які кожному нам дані, це подарунок. Ніхто нічого нам не гарантує, навіть завтрашній день. Ніхто нам нічого не винен. Кожен крок — це тільки наш вибір. І поки ми тут, ніхто не заважає нам танцювати наш танок життя. Ніхто, крім нас самих!».

«Очікую від нового року сили духу», Сергій Шевченко, військовослужбовець, Донеччина

«2024 рік був важким. Думаю, 2025 також буде непростим.

Але я очікую від нового року сили духу, яку продемонструє українське суспільство у своїй боротьбі, що ми вистоїмо й не будемо зламані, що в новому році ми зробимо рішучий крок до нашої спільної перемоги.

Моїм землякам, мешканцям Донецької та Луганської областей, я бажаю сил і мудрості витримати труднощі війни, пам’ятати, що вони українці, і не втрачати надії, що зрештою важкі часи закінчаться, і Донеччина та Луганщина знову знайдуть себе в незалежній, вільній та мирній Україні».

«Щоб діти перестали гинути на війні», Олександр Плаксін, військовослужбовець, Луганщина

«Чого очікую від 2025 року? По-перше, щоб діти перестали гинути на війні, а значить, сподіваюся, що і  війна закінчиться.

Складно щось побажати під час війни… Вижити, дочекатися своїх рідних із полону, дочекатися своїх рідних живими з війни.

Не зупинятися на своєму шляху, жити життям, а не залишати все на потім. Як виявилося — життя занадто коротке».

«Очікую багато роботи», Олена Конюшок, громадська діячка, Донеччина

«Чого чекаю від 2025 року? Багато роботи. Знаю, що розслабитися ми зможемо через кілька років після перемоги, а наразі налаштовуємося на те, що треба багато працювати, безперервно й наполегливо. Якщо ви не у війську, то вашим обов’язком є якісно робити свою справу, де б ви не жили й працювали.

У війнах перемагають ті країни, де є не лише зброя та воїни, а й міцний тил. Маємо пам’ятати, що не ми допомагаємо ЗСУ, а ЗСУ допомагають нам вижити й мати вільне життя. Тому працюємо для перемоги всі разом.

Усім мешканцям Донецької та Луганської областей у новому 2025 році я бажаю віри. Віри в себе, свої сили, свою країну й перемогу добра над злом. Вона обов’язково буде. Ми багато пережили. Наш досвід зробив нас сильнішими. Не здаємося. Йдемо вперед попри все й завжди пам’ятаємо, як казав Тарас Шевченко, що “огонь запеклих не пече”».

«Миру та повернення додому», Олексій Васкул, волонтер, Луганщина

«Від 2025 року я очікую миру й повернення до рідного дому.

Мрію, щоб Україна стала ще сильнішою, щоб люди, які переживають труднощі, відчули підтримку і змогли відбудувати своє життя. Хочеться, щоб у наших громадах запанувала єдність, щоб допомога досягала кожного, хто цього потребує.

Для себе — щоб сили та віра не згасали, бо волонтерство вчить, що навіть у найтемніші часи варто рухатися вперед.

Дорогі земляки, нехай 2025 рік стане роком змін на краще. Нехай ці свята принесуть у ваші серця тепло, віру та надію. Ми всі разом ідемо до того дня, коли мир і свобода повернуться в наші домівки. Я бажаю всім сил, терпіння, віри в найкраще. Адже коли наша віра сильна — відбуваються дивовижні речі. Вірю, що скоро ми повернемося додому!».

***