
Що відбувається по той бік лінії фронту? У Києві відбулась дискусія про реалії та виклики життя в тимчасовій окупації
2 липня 2025 року, у книгарні Сенс у Києві відбулася панельна дискусія «БЛИЗЬКІ: про реалії та виклики життя в окупації». Її організували Українська Волонтерська Служба разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим. Захід зібрав разом громадських активістів, журналістів, волонтерів, митців та всіх, кому небайдужа доля українців на окупованих територіях.
Мета зустрічі — заглибитись у виклики, з якими щодня стикаються мешканці тимчасово окупованих територій. Учасники події хотіли знайти відповіді на питання: як зберегти й плекати зв’язки з українцями, що залишаються там, і які системні рішення потрібні для їхньої підтримки. Дискусія стала відкритою платформою для обміну думками та ідеями.
Про що говорили?
Під час розмови учасники торкнулися кількох ключових тем:
- Як українці/-ки живуть в окупації? Обговорювали повсякденні труднощі, обмеження, психологічний тиск та інші реалії, що стали частиною життя українців на ТОТ.
- Як росія насаджує свої наративи? Розглядали методи та інструменти, які використовує ворог, щоб маніпулювати свідомістю та роз'єднувати наше суспільство на окупованих територіях.
- Як підтримувати на відстані? Найважливіше – говорили про дієві механізми підтримки наших громадян «по той бік», про те, як зберегти їхню українську ідентичність та віру у повернення.
У дискусії взяли участь експерти/-ки, які поділилися своїми знаннями та досвідом. Серед них: Костянтин Батозький (український політолог, публіцист та громадський діяч), Алім Алієв (заступник генерального директора Українського інституту), Анастасія Руденко (засновниця та головна редакторка онлайн-медіа «Рубрика», шеф-редакторка медіа «Східний Варіант»), Наталія Калантаєнко (керівниця партнерств Української Волонтерської Служби, координаторка підтримки волонтерів на ТОТ у 2022-2024 роках), та Євген Бондаренко (керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим).

Дискусія стала цінним кроком до кращого розуміння шляхів підтримки українців та українок на тимчасово окупованих територіях, підкреслюючи, що ніхто не залишиться забутим.
«Тема окупації, на мою думку, вже перезріла. Адже одна з найбільших проблем сьогодні — відсутність державної політики щодо окупованих територій. Ми не бачимо цілої візії та картини щодо роботи там. 2014 рік для Криму та частин Донецької й Луганської областей — це початок новітньої реколонізації. У 2022 році ці регіони стали рольовою моделлю для подальшої колонізації Росією інших територій України. І величезна кількість людей, які живуть на окупованих територіях залишаються сам на сам з викликами окупації. Ми очевидно дуже мало можемо зробити фізично на цих територіях. У кращому випадку можемо працювати з ними тут, на підконтрольній території. Мене хвилює, що ми не маємо постійного звʼязку з ними», — сказав Алім Алієв.

Костянтин Батозький поділився своїми думками про роль української ідентичності на ТОТ та розповів про контекст територій, що були окуповані з 2024 року.
«Українська ідентичність, на мою думку, про справедливість. Люди, які обирають поїхати з окупації — пережили злочин. Прагнучи справедливості, вони обирають ту країну, яка за неї бореться, тобто Україну. І наша з вами відповідальність полягає у тому, як на цей злочин реагувати — заплющити очі, забути, перегорнути сторінку? Це важлива дискусія, яка ще не закінчена, і вона буде тривати у суспільстві. На мою думку, справедливість є єдиним містком, який поєднує нас та їх. Адже в окупації справедливості немає. Людина, яка змушена взяти російський паспорт, аби вижити, знає, що це несправедливо. І боїться як це буде сприйнято тут, в Україні. Чим більше лунає узагальнень, що всі в окупації винні, тим менше залишається віри в справедливість», — розповів Костянин Батозький.

Анастасія Руденко поділилася досвідом роботи релокованих медіа. А також розповіла про особливості роботи з темою окупації в медіа, як Східний Варіант збирає та опрацьовує інформацію від людей звідти.
«Медіа залишаються ледь не єдиною когнітивною присутністю України у головах наших людей на ТОТ. Завдяки діяльності та небайдужості громадського сектора не тільки локальні медіа, а і громадські організації тримають цю тему в публічному дискурсі. Наші зусилля є точковими. Якщо раніше у нас були свої автори та інформатори, то зараз ми видобуваємо інформацію з окупації по ниточці. Але все-таки цим шляхом потрібно йти. Ми як медіа вважаємо за свою місію продовжувати займатися цією темою, але нам потрібна допомога для роботи», — розповіла Анастасія Руденко.
Зокрема минулого року Східний Варіант запустив гарячу лінію «HelpPrint» для мешканців прифронтових і тимчасово окупованих територій, а також переселенців, що потребують допомоги або бажають поділитися інформацією.

Наталія Калантаєнко підкреслила, що росіяни часто використовують волонтерство, як інструмент пропаганди для насадження своєї ідеології та контролю над людьми.
Модерував дискусію Євген Бондаренко.
Протягом липня організатори проведуть два круглих столи, присвячені тимчасово окупованим та прифронтовим територіям, аби визначити актуальний стан та стратегії підтримки людей та волонтерів.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Під час порятунку постраждалих у Райському парамедики поліції Донеччини потрапили під повторні удари росіян (відео)

Ексклюзив Чим загрожує мешканцям ТОТ закон про множинне громадянство: пояснення від Східного Варіанта
Лисичанська громада оголосила прийом заяв для надання грошової допомоги сім’ям військових для підготовки дітей до навчального року

У Сіверськодонецьку будівники з Дагестану покинули "ремонт" зруйнованих росіянами будинків
Шмигаль повідомив, що за оцінками Світового банку, Донеччина найбільш постраждалий регіон через війну

Генштаб ЗСУ підтвердив ліквідацію складів боєприпасів російських окупантів на ТОТ Донецької області
Ворог активно штурмує позиції ЗСУ на Лиманському і Покровському напрямках
В окупації підірвали "екс-голову" невизнаної "адміністрації" Луганська
